| | |
| кля́сти́ся – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кля́сти́ся, кля́сти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кляні́мося, кляні́мось, кляні́мся |
| 2 особа | кляни́ся, кляни́сь | кляні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кля́сти́муся, кля́сти́мусь | кля́сти́мемося, кля́сти́мемось, кля́сти́мемся |
| 2 особа | кля́сти́мешся | кля́сти́метеся, кля́сти́метесь |
| 3 особа | кля́сти́меться | кля́сти́муться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кляну́ся, кляну́сь | клянемо́ся, клянемо́сь, кляне́мся |
| 2 особа | кляне́шся | клянете́ся, клянете́сь |
| 3 особа | кляне́ться | кляну́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| клянучи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кля́вся, клявсь | кляли́ся, кляли́сь |
| жін. р. | кляла́ся, кляла́сь |
| сер. р. | кляло́ся, кляло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кля́вшись |
