| кобзарюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кобзарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кобзарю́ймо | |
| 2 особа | кобзарю́й | кобзарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кобзарюва́тиму | кобзарюва́тимемо, кобзарюва́тимем |
| 2 особа | кобзарюва́тимеш | кобзарюва́тимете |
| 3 особа | кобзарюва́тиме | кобзарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кобзарю́ю | кобзарю́ємо, кобзарю́єм |
| 2 особа | кобзарю́єш | кобзарю́єте |
| 3 особа | кобзарю́є | кобзарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кобзарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кобзарюва́в | кобзарюва́ли |
| жін. р. | кобзарюва́ла | |
| сер. р. | кобзарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кобзарюва́вши | ||