| | | | |
| ковале́нків – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ковале́нків | ковале́нкова | ковале́нкове | ковале́нкові |
| родовий | ковале́нкового | ковале́нкової | ковале́нкового | ковале́нкових |
| давальний | ковале́нковому | ковале́нковій | ковале́нковому | ковале́нковим |
| знахідний | ковале́нків, ковале́нкового | ковале́нкову | ковале́нкове | ковале́нкові, ковале́нкових |
| орудний | ковале́нковим | ковале́нковою | ковале́нковим | ковале́нковими |
| місцевий | на/у ковале́нковому, ковале́нковім | на/у ковале́нковій | на/у ковале́нковому, ковале́нковім | на/у ковале́нкових |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
