| кове́рець – іменник чоловічого роду | ||
| (килим) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кове́рець | кове́рці |
| родовий | кове́рця | кове́рців |
| давальний | кове́рцю, кове́рцеві | кове́рцям |
| знахідний | кове́рець | кове́рці |
| орудний | кове́рцем | кове́рцями |
| місцевий | на/у кове́рці, кове́рцю | на/у кове́рцях |
| кличний | кове́рцю* | кове́рці* |
| [діал.] |