| | |
| кокетува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кокетува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кокету́ймо |
| 2 особа | кокету́й | кокету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кокетува́тиму | кокетува́тимемо, кокетува́тимем |
| 2 особа | кокетува́тимеш | кокетува́тимете |
| 3 особа | кокетува́тиме | кокетува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кокету́ю | кокету́ємо, кокету́єм |
| 2 особа | кокету́єш | кокету́єте |
| 3 особа | кокету́є | кокету́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кокету́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кокетува́в | кокетува́ли |
| жін. р. | кокетува́ла |
| сер. р. | кокетува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кокетува́вши |
