| ко́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ко́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ко́кнімо, ко́кнім | |
| 2 особа | ко́кни | ко́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ко́кну | ко́кнемо, ко́кнем |
| 2 особа | ко́кнеш | ко́кнете |
| 3 особа | ко́кне | ко́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ко́кнув | ко́кнули |
| жін.р. | ко́кнула | |
| сер.р. | ко́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ко́кнувши | ||