| коколі́товий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | коколі́товий | коколі́това | коколі́тове | коколі́тові |
| родовий | коколі́тового | коколі́тової | коколі́тового | коколі́тових |
| давальний | коколі́товому | коколі́товій | коколі́товому | коколі́товим |
| знахідний | коколі́товий | коколі́тову | коколі́тове | коколі́тові |
| орудний | коколі́товим | коколі́товою | коколі́товим | коколі́товими |
| місцевий | на/у коколі́товому, коколі́товім | на/у коколі́товій | на/у коколі́товому, коколі́товім | на/у коколі́тових |