| | |
| коко́шитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | коко́шитися, коко́шитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | коко́шмося, коко́шмось |
| 2 особа | коко́шся | коко́штеся, коко́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | коко́шитимуся, коко́шитимусь | коко́шитимемося, коко́шитимемось, коко́шитимемся |
| 2 особа | коко́шитимешся | коко́шитиметеся, коко́шитиметесь |
| 3 особа | коко́шитиметься | коко́шитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | коко́шуся, коко́шусь | коко́шимося, коко́шимось, коко́шимся |
| 2 особа | коко́шишся | коко́шитеся, коко́шитесь |
| 3 особа | коко́шиться | коко́шаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| коко́шачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | коко́шився, коко́шивсь | коко́шилися, коко́шились |
| жін. р. | коко́шилася, коко́шилась |
| сер. р. | коко́шилося, коко́шилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| коко́шившись |
