| коксівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | коксівни́й | коксівна́ | коксівне́ | коксівні́ |
| родовий | коксівно́го | коксівно́ї | коксівно́го | коксівни́х |
| давальний | коксівно́му | коксівні́й | коксівно́му | коксівни́м |
| знахідний | коксівни́й | коксівну́ | коксівне́ | коксівні́ |
| орудний | коксівни́м | коксівно́ю | коксівни́м | коксівни́ми |
| місцевий | на/у коксівно́му, коксівні́м | на/у коксівні́й | на/у коксівно́му, коксівні́м | на/у коксівни́х |