| кокі́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кокі́льний | кокі́льна | кокі́льне | кокі́льні |
| родовий | кокі́льного | кокі́льної | кокі́льного | кокі́льних |
| давальний | кокі́льному | кокі́льній | кокі́льному | кокі́льним |
| знахідний | кокі́льний | кокі́льну | кокі́льне | кокі́льні |
| орудний | кокі́льним | кокі́льною | кокі́льним | кокі́льними |
| місцевий | на/у кокі́льному, кокі́льнім | на/у кокі́льній | на/у кокі́льному, кокі́льнім | на/у кокі́льних |