| | | | |
| колективізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | колективізо́ваний | колективізо́вана | колективізо́ване | колективізо́вані |
| родовий | колективізо́ваного | колективізо́ваної | колективізо́ваного | колективізо́ваних |
| давальний | колективізо́ваному | колективізо́ваній | колективізо́ваному | колективізо́ваним |
| знахідний | колективізо́ваний, колективізо́ваного | колективізо́вану | колективізо́ване | колективізо́вані, колективізо́ваних |
| орудний | колективізо́ваним | колективізо́ваною | колективізо́ваним | колективізо́ваними |
| місцевий | на/у колективізо́ваному, колективізо́ванім | на/у колективізо́ваній | на/у колективізо́ваному, колективізо́ванім | на/у колективізо́ваних |
