| | |
| колективізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колективізува́тися, колективізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | колективізува́тиметься | колективізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | колективізу́ється | колективізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| колективізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колективізува́вся, колективізува́всь | колективізува́лися, колективізува́лись |
| жін. р. | колективізува́лася, колективізува́лась |
| сер. р. | колективізува́лося, колективізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| колективізува́вшись |
