| | |
| колективізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колективізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | колективізу́ймо |
| 2 особа | колективізу́й | колективізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колективізува́тиму | колективізува́тимемо, колективізува́тимем |
| 2 особа | колективізува́тимеш | колективізува́тимете |
| 3 особа | колективізува́тиме | колективізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | колективізу́ю | колективізу́ємо, колективізу́єм |
| 2 особа | колективізу́єш | колективізу́єте |
| 3 особа | колективізу́є | колективізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| колективізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колективізува́в | колективізува́ли |
| жін. р. | колективізува́ла |
| сер. р. | колективізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| колективізо́ваний |
| Безособова форма |
| колективізо́вано |
| Дієприслівник |
| колективізува́вши |
