| | |
| колиха́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | колиші́мо, колиха́ймо |
| 2 особа | колиши́, колиха́й | колиші́ть, колиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колиха́тиму | колиха́тимемо, колиха́тимем |
| 2 особа | колиха́тимеш | колиха́тимете |
| 3 особа | колиха́тиме | колиха́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колишу́, колиха́ю | коли́шемо, коли́шем, колиха́ємо, колиха́єм |
| 2 особа | коли́шеш, колиха́єш | коли́шете, колиха́єте |
| 3 особа | коли́ше, колиха́є | коли́шуть, колиха́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| колиха́ючи, коли́шучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колиха́в | колиха́ли |
| жін. р. | колиха́ла |
| сер. р. | колиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| коли́ханий |
| Безособова форма |
| коли́хано |
| Дієприслівник |
| колиха́вши |
