| коломийка́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коломийка́р | коломийкарі́ |
| родовий | коломийкаря́ | коломийкарі́в |
| давальний | коломийкаре́ві, коломийкарю́ | коломийкаря́м |
| знахідний | коломийкаря́ | коломийкарі́в |
| орудний | коломийкаре́м | коломийкаря́ми |
| місцевий | на/у коломийкаре́ві, коломийкарю́, коломийкарі́ | на/у коломийкаря́х |
| кличний | коломийка́рю | коломийкарі́ |