| | |
| колонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колонізува́тися, колонізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | колонізува́тиметься | колонізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | колонізу́ється | колонізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| колонізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колонізува́вся, колонізува́всь | колонізува́лися, колонізува́лись |
| жін. р. | колонізува́лася, колонізува́лась |
| сер. р. | колонізува́лося, колонізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| колонізува́вшись |
