| | | | |
| колізіоге́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | колізіоге́нний | колізіоге́нна | колізіоге́нне | колізіоге́нні |
| родовий | колізіоге́нного | колізіоге́нної | колізіоге́нного | колізіоге́нних |
| давальний | колізіоге́нному | колізіоге́нній | колізіоге́нному | колізіоге́нним |
| знахідний | колізіоге́нний, колізіоге́нного | колізіоге́нну | колізіоге́нне | колізіоге́нні, колізіоге́нних |
| орудний | колізіоге́нним | колізіоге́нною | колізіоге́нним | колізіоге́нними |
| місцевий | на/у колізіоге́нному, колізіоге́ннім | на/у колізіоге́нній | на/у колізіоге́нному, колізіоге́ннім | на/у колізіоге́нних |
