| | | | |
| колінкува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | колінкува́тий | колінкува́та | колінкува́те | колінкува́ті |
| родовий | колінкува́того | колінкува́тої | колінкува́того | колінкува́тих |
| давальний | колінкува́тому | колінкува́тій | колінкува́тому | колінкува́тим |
| знахідний | колінкува́тий, колінкува́того | колінкува́ту | колінкува́те | колінкува́ті, колінкува́тих |
| орудний | колінкува́тим | колінкува́тою | колінкува́тим | колінкува́тими |
| місцевий | на/у колінкува́тому, колінкува́тім | на/у колінкува́тій | на/у колінкува́тому, колінкува́тім | на/у колінкува́тих |
