| комо́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комо́нний | комо́нна | комо́нне | комо́нні |
| родовий | комо́нного | комо́нної | комо́нного | комо́нних |
| давальний | комо́нному | комо́нній | комо́нному | комо́нним |
| знахідний | комо́нний, комо́нного | комо́нну | комо́нне | комо́нні, комо́нних |
| орудний | комо́нним | комо́нною | комо́нним | комо́нними |
| місцевий | на/у комо́нному, комо́ннім | на/у комо́нній | на/у комо́нному, комо́ннім | на/у комо́нних |
| [арх.] | ||||