| конкубіна́т – іменник чоловічого роду | ||
| (неофіційний шлюб у Стародавньому Римі) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | конкубіна́т | конкубіна́ти |
| родовий | конкубіна́ту | конкубіна́тів |
| давальний | конкубіна́ту, конкубіна́тові | конкубіна́там |
| знахідний | конкубіна́т | конкубіна́ти |
| орудний | конкубіна́том | конкубіна́тами |
| місцевий | на/у конкубіна́ті | на/у конкубіна́тах |
| кличний | конкубіна́те* | конкубіна́ти* |