| | | | |
| контрасигно́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | контрасигно́ваний | контрасигно́вана | контрасигно́ване | контрасигно́вані |
| родовий | контрасигно́ваного | контрасигно́ваної | контрасигно́ваного | контрасигно́ваних |
| давальний | контрасигно́ваному | контрасигно́ваній | контрасигно́ваному | контрасигно́ваним |
| знахідний | контрасигно́ваний | контрасигно́вану | контрасигно́ване | контрасигно́вані |
| орудний | контрасигно́ваним | контрасигно́ваною | контрасигно́ваним | контрасигно́ваними |
| місцевий | на/у контрасигно́ваному, контрасигно́ванім | на/у контрасигно́ваній | на/у контрасигно́ваному, контрасигно́ванім | на/у контрасигно́ваних |
