| | |
| контрасигнува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | контрасигнува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | контрасигну́ймо |
| 2 особа | контрасигну́й | контрасигну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | контрасигнува́тиму | контрасигнува́тимемо, контрасигнува́тимем |
| 2 особа | контрасигнува́тимеш | контрасигнува́тимете |
| 3 особа | контрасигнува́тиме | контрасигнува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | контрасигну́ю | контрасигну́ємо, контрасигну́єм |
| 2 особа | контрасигну́єш | контрасигну́єте |
| 3 особа | контрасигну́є | контрасигну́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| контрасигну́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | контрасигнува́в | контрасигнува́ли |
| жін. р. | контрасигнува́ла |
| сер. р. | контрасигнува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| контрасигно́ваний |
| Безособова форма |
| контрасигно́вано |
| Дієприслівник |
| контрасигнува́вши |
