Конча́к1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
(ім’я половецького хана) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | Конча́к | Кончаки́ |
родовий | Кончака́ | Кончакі́в |
давальний | Кончако́ві, Кончаку́ | Кончака́м |
знахідний | Кончака́ | Кончакі́в |
орудний | Кончако́м | Кончака́ми |
місцевий | на/у Кончако́ві, Кончаку́ | на/у Кончака́х |
кличний | Конча́че | Кончаки́ |
[іст.] |