Кончак Posted on by / 0 Comment Конча́к 1 – іменник чоловічого роду, істота (ім’я половецького хана) відмінок однина множина називний Конча́к Кончаки́ родовий Кончака́ Кончакі́в давальний Кончако́ві, Кончаку́ Кончака́м знахідний Кончака́ Кончакі́в орудний Кончако́м Кончака́ми місцевий на/у Кончако́ві, Кончаку́ на/у Кончака́х кличний Конча́че Кончаки́ [іст.]
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment За характерний приклад може слугувати честолюбний похід у Половецьке поле Ігоря Святославича, оспіваний у “Слові о полку Ігоревім”: адже і мати, і бабуся Ігоря були, ймовірно, половчанками, а свого власного сина Володимира він (уже після походу) одружив з донькою хана Кончака, проти якого бився.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Через тридцять два роки, в січні 1202 року, Київ взятий був князем Рюриком Ростиславовичем, який привів собі на підмогу ще й половців з ханами Кончаком і Данилом Кобяковичем.
