копиле́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | копиле́ць | копильці́ |
родовий | копильця́ | копильці́в |
давальний | копильцю́, копильце́ві | копильця́м |
знахідний | копиле́ць | копильці́ |
орудний | копильце́м | копильця́ми |
місцевий | на/у копильці́, копильцю́ | на/у копильця́х |
кличний | копильцю́* | копильці́* |