| копи́тце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | копи́тце́ | копи́тця́ |
| родовий | копи́тця́ | копи́те́ць |
| давальний | копи́тцю́ | копи́тця́м |
| знахідний | копи́тце́ | копи́тця́ |
| орудний | копи́тце́м | копи́тця́ми |
| місцевий | на/у копи́тці́, копи́тцю́ | на/у копи́тця́х |
| кличний | копи́тце́* | копи́тця́* |