копро́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | копро́вий | копро́ва | копро́ве | копро́ві |
родовий | копро́вого | копро́вої | копро́вого | копро́вих |
давальний | копро́вому | копро́вій | копро́вому | копро́вим |
знахідний | копро́вий | копро́ву | копро́ве | копро́ві |
орудний | копро́вим | копро́вою | копро́вим | копро́вими |
місцевий | на/у копро́вому, копро́вім | на/у копро́вій | на/у копро́вому, копро́вім | на/у копро́вих |