| копульо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | копульо́ваний | копульо́вана | копульо́ване | копульо́вані |
| родовий | копульо́ваного | копульо́ваної | копульо́ваного | копульо́ваних |
| давальний | копульо́ваному | копульо́ваній | копульо́ваному | копульо́ваним |
| знахідний | копульо́ваний | копульо́вану | копульо́ване | копульо́вані |
| орудний | копульо́ваним | копульо́ваною | копульо́ваним | копульо́ваними |
| місцевий | на/у копульо́ваному, копульо́ванім | на/у копульо́ваній | на/у копульо́ваному, копульо́ванім | на/у копульо́ваних |