| | |
| копулюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | копулюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | копулю́ймо |
| 2 особа | копулю́й | копулю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | копулюва́тиму | копулюва́тимемо, копулюва́тимем |
| 2 особа | копулюва́тимеш | копулюва́тимете |
| 3 особа | копулюва́тиме | копулюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | копулю́ю | копулю́ємо, копулю́єм |
| 2 особа | копулю́єш | копулю́єте |
| 3 особа | копулю́є | копулю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| копулю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | копулюва́в | копулюва́ли |
| жін. р. | копулюва́ла |
| сер. р. | копулюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| копульо́ваний |
| Безособова форма |
| копульо́вано |
| Дієприслівник |
| копулюва́вши |
