| копуляти́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | копуляти́вний | копуляти́вна | копуляти́вне | копуляти́вні |
| родовий | копуляти́вного | копуляти́вної | копуляти́вного | копуляти́вних |
| давальний | копуляти́вному | копуляти́вній | копуляти́вному | копуляти́вним |
| знахідний | копуляти́вний | копуляти́вну | копуляти́вне | копуляти́вні |
| орудний | копуляти́вним | копуляти́вною | копуляти́вним | копуляти́вними |
| місцевий | на/у копуляти́вному, копуляти́внім | на/у копуляти́вній | на/у копуляти́вному, копуляти́внім | на/у копуляти́вних |