копітки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | копітки́й | копітка́ | копітке́ | копіткі́ |
родовий | копітко́го | копітко́ї | копітко́го | копітки́х |
давальний | копітко́му | копіткі́й | копітко́му | копітки́м |
знахідний | копітки́й, копітко́го | копітку́ | копітке́ | копіткі́, копітки́х |
орудний | копітки́м | копітко́ю | копітки́м | копітки́ми |
місцевий | на/у копітко́му, копіткі́м | на/у копіткі́й | на/у копітко́му, копіткі́м | на/у копітки́х |
[розм.] |