| корови́й – прикметник | ||||
| (від: кора”) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | корови́й | корова́ | корове́ | корові́ |
| родовий | корово́го | корово́ї | корово́го | корови́х |
| давальний | корово́му | корові́й | корово́му | корови́м |
| знахідний | корови́й | корову́ | корове́ | корові́ |
| орудний | корови́м | корово́ю | корови́м | корови́ми |
| місцевий | на/у корово́му, корові́м | на/у корові́й | на/у корово́му, корові́м | на/у корови́х |