| | |
| ко́рчити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ко́рчити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ко́рчмо |
| 2 особа | корч | ко́рчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ко́рчитиму | ко́рчитимемо, ко́рчитимем |
| 2 особа | ко́рчитимеш | ко́рчитимете |
| 3 особа | ко́рчитиме | ко́рчитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ко́рчу | ко́рчимо, ко́рчим |
| 2 особа | ко́рчиш | ко́рчите |
| 3 особа | ко́рчить | ко́рчать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ко́рчачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ко́рчив | ко́рчили |
| жін. р. | ко́рчила |
| сер. р. | ко́рчило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ко́рчивши |
