| | |
| кособо́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кособо́читися, кособо́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кособо́чмося, кособо́чмось |
| 2 особа | кособо́чся | кособо́чтеся, кособо́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кособо́читимуся, кособо́читимусь | кособо́читимемося, кособо́читимемось, кособо́читимемся |
| 2 особа | кособо́читимешся | кособо́читиметеся, кособо́читиметесь |
| 3 особа | кособо́читиметься | кособо́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кособо́чуся, кособо́чусь | кособо́чимося, кособо́чимось, кособо́чимся |
| 2 особа | кособо́чишся | кособо́читеся, кособо́читесь |
| 3 особа | кособо́читься | кособо́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кособо́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кособо́чився, кособо́чивсь | кособо́чилися, кособо́чились |
| жін. р. | кособо́чилася, кособо́чилась |
| сер. р. | кособо́чилося, кособо́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кособо́чившись |
