| | |
| костри́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | костри́читися, костри́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | костри́чмося, костри́чмось |
| 2 особа | костри́чся | костри́чтеся, костри́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | костри́читимуся, костри́читимусь | костри́читимемося, костри́читимемось, костри́читимемся |
| 2 особа | костри́читимешся | костри́читиметеся, костри́читиметесь |
| 3 особа | костри́читиметься | костри́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | костри́чуся, костри́чусь | костри́чимося, костри́чимось, костри́чимся |
| 2 особа | костри́чишся | костри́читеся, костри́читесь |
| 3 особа | костри́читься | костри́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| костри́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | костри́чився, костри́чивсь | костри́чилися, костри́чились |
| жін. р. | костри́чилася, костри́чилась |
| сер. р. | костри́чилося, костри́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| костри́чившись |
