| костри́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | костри́чний | костри́чна | костри́чне | костри́чні |
| родовий | костри́чного | костри́чної | костри́чного | костри́чних |
| давальний | костри́чному | костри́чній | костри́чному | костри́чним |
| знахідний | костри́чний | костри́чну | костри́чне | костри́чні |
| орудний | костри́чним | костри́чною | костри́чним | костри́чними |
| місцевий | на/у костри́чному, костри́чнім | на/у костри́чній | на/у костри́чному, костри́чнім | на/у костри́чних |