| котко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | котко́ваний | котко́вана | котко́ване | котко́вані |
| родовий | котко́ваного | котко́ваної | котко́ваного | котко́ваних |
| давальний | котко́ваному | котко́ваній | котко́ваному | котко́ваним |
| знахідний | котко́ваний | котко́вану | котко́ване | котко́вані |
| орудний | котко́ваним | котко́ваною | котко́ваним | котко́ваними |
| місцевий | на/у котко́ваному, котко́ванім | на/у котко́ваній | на/у котко́ваному, котко́ванім | на/у котко́ваних |