| | |
| коткува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | коткува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | котку́ймо |
| 2 особа | котку́й | котку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | коткува́тиму | коткува́тимемо, коткува́тимем |
| 2 особа | коткува́тимеш | коткува́тимете |
| 3 особа | коткува́тиме | коткува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | котку́ю | котку́ємо, котку́єм |
| 2 особа | котку́єш | котку́єте |
| 3 особа | котку́є | котку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| котку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | коткува́в | коткува́ли |
| жін. р. | коткува́ла |
| сер. р. | коткува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| котко́ваний |
| Безособова форма |
| котко́вано |
| Дієприслівник |
| коткува́вши |
