| коць – іменник чоловічого роду | ||
| (вкривало; килим) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коць | ко́ці |
| родовий | ко́ця | ко́ців |
| давальний | ко́цю, ко́цеві | ко́цям |
| знахідний | коць | ко́ці |
| орудний | ко́цем | ко́цями |
| місцевий | на/у ко́ці, ко́цю | на/у ко́цях |
| кличний | ко́цю* | ко́ці* |
| [розм.] |