| кочівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кочівни́й | кочівна́ | кочівне́ | кочівні́ |
| родовий | кочівно́го | кочівно́ї | кочівно́го | кочівни́х |
| давальний | кочівно́му | кочівні́й | кочівно́му | кочівни́м |
| знахідний | кочівни́й, кочівно́го | кочівну́ | кочівне́ | кочівні́, кочівни́х |
| орудний | кочівни́м | кочівно́ю | кочівни́м | кочівни́ми |
| місцевий | на/у кочівно́му, кочівні́м | на/у кочівні́й | на/у кочівно́му, кочівні́м | на/у кочівни́х |