| ко́їтися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ко́їтися, ко́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ко́їтиметься | ко́їтимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ко́їться | ко́яться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ко́ячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ко́ївся, ко́ївсь | ко́їлися, ко́їлись |
| жін. р. | ко́їлася, ко́їлась | |
| сер. р. | ко́їлося, ко́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ко́ївшись | ||