| крайови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | крайови́й | крайова́ | крайове́ | крайові́ |
| родовий | крайово́го | крайово́ї | крайово́го | крайови́х |
| давальний | крайово́му | крайові́й | крайово́му | крайови́м |
| знахідний | крайови́й, крайово́го | крайову́ | крайове́ | крайові́, крайови́х |
| орудний | крайови́м | крайово́ю | крайови́м | крайови́ми |
| місцевий | на/у крайово́му, крайові́м | на/у крайові́й | на/у крайово́му, крайові́м | на/у крайови́х |