| | | | |
| крутійкува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | крутійкува́тий | крутійкува́та | крутійкува́те | крутійкува́ті |
| родовий | крутійкува́того | крутійкува́тої | крутійкува́того | крутійкува́тих |
| давальний | крутійкува́тому | крутійкува́тій | крутійкува́тому | крутійкува́тим |
| знахідний | крутійкува́тий, крутійкува́того | крутійкува́ту | крутійкува́те | крутійкува́ті, крутійкува́тих |
| орудний | крутійкува́тим | крутійкува́тою | крутійкува́тим | крутійкува́тими |
| місцевий | на/у крутійкува́тому, крутійкува́тім | на/у крутійкува́тій | на/у крутійкува́тому, крутійкува́тім | на/у крутійкува́тих |
