| крізні́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (просвічуватися) | ||
| Інфінітив | крізні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | крізні́тиме | крізні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | крізні́є | крізні́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| крізні́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | крізні́в | крізні́ли |
| жін. р. | крізні́ла | |
| сер. р. | крізні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| крізні́вши* | ||