| | |
| кува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обробляти метал) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ку́ймо |
| 2 особа | куй | ку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кува́тиму | кува́тимемо, кува́тимем |
| 2 особа | кува́тимеш | кува́тимете |
| 3 особа | кува́тиме | кува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кую́ | куємо́, кує́м |
| 2 особа | кує́ш | куєте́ |
| 3 особа | кує́ | кую́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| куючи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кува́в | кува́ли |
| жін. р. | кува́ла |
| сер. р. | кува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ко́ваний |
| Безособова форма |
| ко́вано |
| Дієприслівник |
| кува́вши |
