| кудла́ч1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (собака, ведмідь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кудла́ч | кудлачі́ |
| родовий | кудлача́ | кудлачі́в |
| давальний | кудлачу́, кудлаче́ві | кудлача́м |
| знахідний | кудлача́ | кудлачі́, кудлачі́в |
| орудний | кудлаче́м | кудлача́ми |
| місцевий | на/у кудлачі́, кудлаче́ві, кудлачу́ | на/у кудлача́х |
| кличний | кудла́чу | кудлачі́ |
| [розм.] |