| куко́бити – дієслово недоконаного виду | ||
| (доглядати) | ||
| Інфінітив | куко́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | куко́бмо | |
| 2 особа | куко́б | куко́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куко́битиму | куко́битимемо, куко́битимем |
| 2 особа | куко́битимеш | куко́битимете |
| 3 особа | куко́битиме | куко́битимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куко́блю | куко́бимо, куко́бим |
| 2 особа | куко́биш | куко́бите |
| 3 особа | куко́бить | куко́блять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куко́блячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | куко́бив | куко́били |
| жін. р. | куко́била | |
| сер. р. | куко́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| куко́бивши | ||