| | |
| ку́литися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ку́литися, ку́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ку́льмося, ку́льмось |
| 2 особа | ку́лься | ку́льтеся, ку́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ку́литимуся, ку́литимусь | ку́литимемося, ку́литимемось, ку́литимемся |
| 2 особа | ку́литимешся | ку́литиметеся, ку́литиметесь |
| 3 особа | ку́литиметься | ку́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ку́люся, ку́люсь | ку́лимося, ку́лимось, ку́лимся |
| 2 особа | ку́лишся | ку́литеся, ку́литесь |
| 3 особа | ку́литься | ку́ляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ку́лячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ку́лився, ку́ливсь | ку́лилися, ку́лились |
| жін. р. | ку́лилася, ку́лилась |
| сер. р. | ку́лилося, ку́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ку́лившись |
