| кума́нин – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (половець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кума́нин | кума́ни |
| родовий | кума́нина | кума́н |
| давальний | кума́нинові, кума́нину | кума́нам |
| знахідний | кума́нина | кума́н |
| орудний | кума́нином | кума́нами |
| місцевий | на/у кума́нинові, кума́нині | на/у кума́нах |
| кличний | кума́нине | кума́ни |
| [іст.] |