| | | | |
| куманове́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | куманове́цький | куманове́цька | куманове́цьке | куманове́цькі |
| родовий | куманове́цького | куманове́цької | куманове́цького | куманове́цьких |
| давальний | куманове́цькому | куманове́цькій | куманове́цькому | куманове́цьким |
| знахідний | куманове́цький, куманове́цького | куманове́цьку | куманове́цьке | куманове́цькі, куманове́цьких |
| орудний | куманове́цьким | куманове́цькою | куманове́цьким | куманове́цькими |
| місцевий | на/у куманове́цькому, куманове́цькім | на/у куманове́цькій | на/у куманове́цькому, куманове́цькім | на/у куманове́цьких |
